— Масовий теракт, — зловісно промовив Довбуш, — хай загине якомога більше людей. Україну треба шмагати батогами, аж поки вона не оскаженіє і кинеться зубами на свого ворога!
— Але цим ворогом можуть зробити нас, — обурливо хитнула головою Роксолана.
— Ні! — твердо сказав Довбуш. — Ми — герої, а ворог для озлобленого народу завжди — влада. Цього разу влада — антиукраїнська, креольська, промосковська, тож хай несе усю відповідальність за кров!
© Кожелянко, «Тероріум»
 


По масштабу акту натяжка, але от по психології борця «прагматика» Довбуша — чисте попадання в психологію гранатометчика Дубенка. Наприклад, його мрії. Також обидва персонажі підментовські.

За моїми власними спостереженнями — ціни на продукти в Києві якщо й відрізняються від цін в Брюсселі та Берліні — то в більшу сторону. Якість не мав нагоди попорівнювати, однак думаю, що кото-тест не бреше. А «сирний продукт», масло типу «спред» і решта їх маленьких друзів лежать прямо у найближчих магазинах.

Второй день в городе серьезные перебои с хлебом. В соседнем шахтерском Свердловске та же история…

Два стотысячных города с удивлением узнали, что хлеба может не быть в продаже. Зрелища есть, как никак 8 марта завтра, а вот хлебушка нет. rebrik.livejournal.com/429275.html

Кстати моя мама, которая крупный спец по этим делам нашла гречку, ею торгуют из-под полы в ближайшем продуктовом «контейнере» чудом сохранившемся по соседству с плеядой супермаркетов.
v-star-78.livejournal.com/277547.html?thread=1479979#t1479979

Далі цитата з улюбленої книжки Кожелянка «Тероріум». Вона продовжує збуватись:

В Україні почали траплятися випадки нестачі харчів. І то не якихось там витребеньок на кшталт маргарину, тюльки чи морської капусти, а найпоширеніших, найнеобхідніших, наймасовіших, народних, одне слово, таких, як універсум хлібного типу, синтезоване комбім’ясо і генетично модифіковані молокопродукти.

З дивовижною послідовністю: менш необхідне — необхідне — вкрай необхідне з продтоварних магазинів щезали: т. зв. «м’ясо», т. зв. «молоко», т. зв. «хліб».

Соціум заворушився. Read more... )

— Дєло в том, — вкрадливо почав Кіріл Кірілич, — шо самольот ето нє простой. Ето — мобільная прєзидєнтськая резидєнція. Там найновєйшіє срєдства связі, самоє совєршєнноє медоборудованіє, усьо — імпортноє, обратітє вніманіє, там — мінус волновоє вооруженіє, в конце концов той самольот украшено ценнимі породами дєрєва, перламутром, натуральной кожєй і — золотом. Ето ж нє ювєлірноє іздєліє, так… надєюсь, понятно. Етого ізлюблєного терористами благородного метала в дєталях інтер’єра самольота не менше як полтонни. Товариш президент (ввічливий жест у бік Кромєшного) проживаєт в ньом не менше трьох чотирьох мєсяцєв в год.

— Унітаз золотой, — надтріснутим голосом кинув А.Д.Кромєшний, — і біде тоже.

— Но нє ето главноє, — продовжував Кіріл Кірілич, — самоє главноє то, шо етот самольот наш президент (відомий жест) любить больше всєго з усіх неживих предметів в мірє.

— І живих тоже, — плаксивим тоном додав президент, — бо ви, люді, такіє подлиє.

© Василь Кожелянко, Тероріум, 2001.

Кубок Євразійського Союзу, Любімий Самольот — справджуються навіть дрібні детальки, блін!

Profile

tymofiy: (Default)
Tim Babych

Tags