про Геббельс-TV

[tymofiy]

Сьогодні побачив пару гарячих дискусій з приводу того що у нас відключають російські канали. ОРТ там, РТР та ще якісь. Під соусом неадаптованості, мовляв якусь мутку з рекламою неузгодили чи ще щось. Але ж всі розуміють що головна причина — потік пропаганди і брехні, що щодня лунає з московського гебельс-тіві.

Отже, про пропаганду. Моя особиста думка тут така.

В принципі, можливі два підхода до інформаційної політики у своїй державі. Освіта. Всерйоз. Вчити народ, давати йому щонайбільше важливої інформації, аналітики, історії. Так, щоб коли прийде пора вибирати чи іншим чином висловлювати свою думку — вона була дійсно своя. Це означає навчити людей ДУМАТИ. Не просто повторювати слова що сказав улюблений політик з телевізора, а порівнювати їх з усіма іншими словами що він казав раніше, з тими що кажуть та казали інші. Натренувати людей ловити підтексти. Бачити пропаганду та прийоми лінгвістичного програмування. Не вірити нікому, повторюю — нікому на слово.

І тоді таким — цинічним, спостережливим та мудрим людям — не страшна буде ніяка брехня. Хоч з західного кордону, хоч зі східного.

Це важко.

Це означає включити в обов’язкову шкільну програму Макіавелі, Сунь Цзи, Гебельса, Гітлера, Сталіна, Троцького, Суворова, Бандеру, Махна — всіх сходу не назву. Питати всерйьоз, не для галочки. Проводити творчі роботи, плюючи на обурення фофудьї та вишиванки.

Це дорого, і на жаль, більшість дітей та батьків не розуміють що це потрібно. Хоча я б хотів жити у країні що давала б дітям таку освіту. Нині ж більшість людей від історії хоче знати лише «хто хороший, хто поганий», а від математики — як рахувати сдачу.

Справжня освіта небезпечна, бо навчений чути підтексти народ стане набагато важче дурити. Навчені конспірації та контрсистемній діяльності люди можуть спробувати домогтися свого. Вивчивши досвід попередніх революціонерів спитають: по якому праву ви забрали в нас ліси, озера та поля?

А якщо ще й дати їм можливість озброїтися… Але це вже дещо інша тема, повернусь-но до пропаганди.

Тож через дороговизну та ризикованість варіанту один у світі широко практикується варіант номер два: спрощення. Бидлу дають розжовані ідеї, викидають всі тонкі моменти і повторюють їх необхідну кількість разів. Все.

Як з електрикою. Рівняння Максвелла або хоча б закон Ома пам’ятає мало хто, але пальці у розетку ніхто не встромляє. І зменшення кількості оголених дротів під струмом (ворожої брехні, замаскованої під новини) тут звичайно ж стане у нагоді.