наш будиночок
25 Aug 2013 00:13
Кілька років тому угораздило нас з дружиною купити квартиру у будинку кооперативної форми власності 1975 р. постройки.
Позавчора чоловік 30 з будинку (96 квартир) зібралося на збори щоб:
- узгодити нові тарифи
- узгодити збір додаткових коштів на ремонт
- прийняти новий статут, замість того, 1975р.
- різне.
Говорили-балакали, по п. 1, 2, 4 у мене питань не виникло — ремонтувати давно пора, і від кількох лишніх сотень гривень на це діло я не збіднію. А от розгляд п.3 (статуту) був епічний.
— Статут треба було оновити, ми оновили, повикидали стару радянщину, але в принципі те саме. Проголосуємо?
Не читаючи.
— Так, шотянуть, давайте, ми — за! — сказали бабки.
— о_О — сказали трое (прописом: ТРОЄ) чоловік.
— Та коли ми ще зберемось, що ви мутите!
— Нєнєнє, — повторили шибко вумні отщєпєнці.
— Нуладно, сказало правління, візьміть потім почитаєте. Раз вам так уже цікаво…
Взяв, почитав.
Якщо попередній статут (1975) був диким шматком копіпасти з якогось радянського закону про житло — натурально, там в числі іншого описувались права та устрій житлових кооперативів не тільки міських, але й сільських, то новий виявився… … а) трохи скороченим варіантом того самого. б) тупо копією якогось статуту з навколишніх будинків.
Права продавати чи передавати житло у спадок як не було, так і нема. Право здавати його в оренду у статуті-75 було, хоча вимагалась згода всіх інших членів кооперативу, але в процесі написання статуту-2013 воно зовсім загубилось. Лишилось право кооперативу неплатників та бешкетників вигнати з кооперативу, і виселити з помешкання, «без надання іншого приміщення» та, само собою, без відшкодування вартості.
Ок. Бува. Школярі тулять реферати з вікіпедії, управдоми ксерять статути в сусідів. З одруками в заголовку на першій сторінці.
Хто, як не ми, ге? Прочитав, написав на папері пропозиції щодо правок, заніс управдомші Ларисі.
— Та не звертайте уваги, то все неважливо. (!) Це типовий (!!). Я його не читала ще. (!!!)
Що спільного у інтерфейса системи Privat24 та продукції компанії Private Media Group? Відповідь: забагато всього там і там робиться через жопу.
Заходимо в Рахунки > Залишки. Діапазон у два місяці. Відповідь алертом:
(це вже не кажучи про те, «невірно» пишеться разом, і що навіть якщо вибрати мову інтерфейсу українську, зверху все одно буде висіти Добро пожаловать, а дати у вибиралці будуть Сегодня, Март, Февраль ітд.)
Ну ок, перебираємо мітодом тику прийнятний для вас проміжок. Для «всі рахунки» він виявляється 2 дні!
Спробуємо Рахунки > Виписки > по рахунку . Там внизу підписано що «Максимальний період для перегляду выписки — 2 місяця(ів).». У тому що це не відповідає дійсності ми невдовзі пересвідчимось, бо спробувавши задати пошук довший ніж два дні нас зустрічає вже знайомий алерт.
Платежі > Відправлені. Тут принаймні все очевидно: діапазону від-до нема, поле вводу дати одне, можна шукати лише за один день на раз.
Адже для допитливих у них є Платежі > пошук платежів. З двома календариками. Пробуємо:
Період я вибрав правильний. Саме той, що мене цікавить. Це руки у когось ростуть із неправильного місця.
Добре, спробуємо звузити дату до місяця. Сподіваєтесь на результат? Ага.
Завіса, блядь.
Спросили как-то Яценюка про НАТО и ЧФ, про Бандеру и Гоголя.
Ничем не выдал себя Яценюк. Ни слова из него москали не выдавили о том, порадуется ли он вступлению в НАТО, согласен ли оставить ЧФ, герой ли Бандера, чей-таки писатель Гоголь и есть ли у кандидата План. Ни полслова.
- НАТО — неактуальный вопрос, пока ведь все равно не зовут, верно?
- ЧФ — неактуальный вопрос вообще аж до 2017.
- Стратегический план? Ну, вот видите, люди планировала-планировали, а вот бац! — кризис. И все планы не пригодились.
-
С Бандерой пусть разбираются историки. Как? По правде пусть разбираются.
- Чей Гоголь? (с прищуром) Наш.
Спасибо за внимание, это было интервью с кандидатом в президенты Украины.
Спросили как-то Яценюка за языковой вопросъ
Яценюк попросил больше не задавать ему провокационных вопросов, и сообщил что обещать всё равно не значит жениться.
Спросили как-то его об национальности.
У хлопца случилась истерика, и вместо прямого и короткого ответа он назвал автора вопроса дегенератом. А затем сообщил, что у него «мама-українець та папа-українець», хотя «країна в нас не моногамна».
Тем более забавен был единственный вопрос, на который Арсений почти дал ответ:
Він вважає одностатеві шлюби протиприродними. Отмечу, что сексуальная жизнь современных людей состоит из «протиприродного» чуть менее чем полностью. Презервативы, бритье, бельё и вообще одежда, украшения, макияж — это всё вещи в дикой природе остутствующие.
С т.з. же закона есть мнение, и не только моё, что если взрослые вменяемые люди хотят «быть вместе в горе и в радости», то государство должно лишь зафиксировать этот факт, а не стоять со свечкой.
Ну и последнее, на пока что. На вопрос о реформе образования наш герой-рятівник сообщил, что «проблему він вирішить, але конкретні кроки вам знати нідочого». Вам же ж, мовляв, потрібен результат, а не побалакати як він це буде робити. Що саме збирається робити наш кріль цвєта хакі традиційно лишилось таїною за сьома замками.
Current voting strategy: У першому турі за Ющенка, у другому (якщо він буде таким як він, схоже, буде) — проти усіх.
Кожна людина від Бога наділена гідністю та свободою. Проте зловживання свободою неминуче призводить до нівелювання власної гідності людини й приниження гідності інших людей. Суспільство має створювати механізми, що відновлюватимуть гармонію людської гідності та свободи. У суспільному житті концепція прав людини та моральність можуть і повинні служити цій меті. При цьому вони пов’язані хоча б тією обставиною, що моральність, тобто уявлення про гріх і чесноту, завжди передує закону, який і виник із цих уявлень. Ось чому ерозія моральності завжди врешті-решт призводить до руйнування законності.
Уявлення про права людини пройшли довгий шлях історичної еволюції і вже тому не можуть бути абсолютизованими в нинішньому їхньому розумінні.
Права людини не можуть бути вищими за цінності духовного світу. Християнин ставить свою віру в Бога і своє спілкування з Ним вище за власне земне життя. Тому неприпустимим і небезпечним є тлумачення прав людини як вищих та універсальних основ суспільного життя, яким повинні підпорядковуватися релігійні погляди й практика. Ніякими посиланнями на свободу слова і творчості не можна виправдати наругу в публічній сфері над предметами, символами чи поняттями, шанованими віруючими людьми. Права людини не можуть бути підставою для того, щоб змушувати християн порушувати заповіді Божі. Неприпустимими є спроби підпорядкувати погляди віруючих на людину, сім’ю, громадське життя і церковну практику безрелігійному розумінню прав людини. На це християни повинні слідом за апостолами Петром та Іоанном заявити: Чи справедливо перед Богом слухати вас більше, ніж Бога? (Діян. 4:19).
Неприпустимо вводити у сферу прав людини норми, що розмивають або відкидають як євангельську, так і природну мораль. Так само неприпустимим є прийняття за норму аморальних і антигуманних дій щодо людини, таких як аборт, евтаназія, використання людських ембріонів у медицині, експерименти, що змінюють природу людини, і тому подібних.
trina-ka.livejournal.com/238694.html?style=mine
Копець. Він усюди. У бігбордах з попами, у шкільних підручниках з янголятами, у телевізорі…
Якщо нема іншого глобусу, то думка про інший паспорт та більш придатну до світського життя країну мене не покидає.