tymofiy | Зустріч з Алеком Россом (Reply)

Сьогодні в КПІ виступав старший радник ГосДепу по інноваціям Alec J. Ross. Людина, котра організували grassroots кампанію Обами у 2008, і нині відповідає за розвиток свободи інтернету по світу. Читав лекцію «Інтернет як глобальна пратформа», хоча слайди було озаглавлено як «21-st century statecraft». Але це, напевне, для таких лекцій в КПІ традиція, з темою Зітрейна, помниться, теж була нестиковочка.

Алек розпочав з того, що прадід його був родом з України, а потім розповів наступне, по тезам:

«Інфраструктура» нині — це інтернет. У попередні століття ключовими елементами розвитку міст були порти, потім залізниці, потім хайвеї — нині це широкі канали зв’язку.
Медіа нині — це теж інтернет. Листи, газети, радіо, телевізор — нині це все йде через браузер.

По всьому світу помітна тенденція переходу від ієрархічних структур до децентралізованих. «І я не пропагую, це просто є, на добро чи на зло».

Привів приклад того, як відбувались арабські революції: самоорганізовані, без координації зверху, з широким застосуванням громадянського журналізму, та без визначних лідерів, на котрих би все було зав’язано. Підколов аудиторію тим, що ніхто, жоден з присутніх не знає імен керівників повстанців.

Доводив що, хоча в принципі і можливо мати «контрольований інтернет», толку з нього буде десь як з «контрольованої демократії» — небагато. А ж нині, для того щоб країні триматись на плаву, треба постійно впроваджувати інновації і винаходи. Що величезні компанії, які рухають нині економіку Штатів уперед — засновані лише в останні десятки років. Отже, перед ель президенте постає вибір: або втримати владу, або приректи свою країну на відставання. «If Ukraine wants to be a global leader…» — всі присутні ввічливо змовчали.

На питання дівчини про долю журналістів у 21-му столітті Алек повідомив що їм буде нежирно — це поле витоптують громадяни з блогами та мобілками. Деякі зірки журналістики звійсно лишаться, але небагато їх буде.

На питання про зображення насильства в інтернеті сказав що все одно, на його думку — уряд не повинен намагатись контролювати інтернет. Від цього все одно буде більше зла ніж користі.

А що робити коли уряд зі страху перез заворушеннями вирубить провайдерів та сотові вишки? Ну, тяжко буде. Але на випадки не настільки крайні, борцям за свободу даних госдеп допоможе з обходом файрволів, з шифрувальним софтом тощо. Хтось спитав про куди звернутись, ми, мовляв, якраз робимо секюрну децентралізовну IM-систему. «Contact me on Facebook. Seriously».

Ще хтось спитав (російською, що характерно) про те, як же от «Китай росте, а там же нема свободи». Алек його зрізав під корінь вказавши на те, що Китай-то в цілому росте, але про інновації звідти нічого не чути. Збиральний цех розвинутих країн, не більше. Такий рост має зависоку ціну і невдовзі закінчиться.

На моє питання про те, що ж робити нам, жителям країни де мережеві структури і громадянське суспільство програють у боротьбі з феодально-ієрархічною структурою доповідач лише поспівчував. «Так, інтернет це лише засіб, і так, його можуть і будуть використовувати обидві сторони. Ієрархічні структури дійсно стійкі — неспроста вони існували тисячоліттями. Вашу ж країну ви знаєте краще за мене — тож думайте самі».

Якраз на днях я слухав лекцію про те, що, на жаль, поки що ієрархії виграють частіше, і зуміти перескочити від закритого до громадського суспільства вдається небагатьом. Про цю величезну інерцію вертикального мислення та патріархальності, до речі, глибше написано у Пантама в «Творенні демократії». Про те як в однієї половини Італії вийшло, а в іншої — ні, і чому.

Такі діла.

Рекомендована література: