ст. 5 НАТО як Будапештський меморандум

[tymofiy]

В ці дні виявляється що НАТО, насправді-то, це не залізобетонний захисний альянс, а, радше, корисний клуб по інтересам. І держави Східної Європи мають серйозні сумніви в тому, що знаменита ст.5 їх захистить в разі нападу. Що решта альянсу в разі війни за них таки впишеться, а не розведе руками.

Історія з спробою передати Україні польські МіГ-29 є яскравою іллюстрацію.

Польща була не певна, що в разі якщо вона передасть винищувачі сама, а Росія на неї за цей «агресивний акт» нападе, то НАТО таки вступиться. А не заспіває вчергове про неможливість війни з атомною державою.

Тому-то поляки і запропоновали схему з передачею літаків не напряму, а за посередництва Штатів. І якщо в Росії будуть претензії — хай спробують пред'являти їх США.

І що ж зробили американці, які перед цим підштовхували поляків дати літаки, давали «зелене світло», і казали що НАТО їх однозначно прикриє?

Відмовились. «Ризик ескалації».

ЩО?? Тобто, ризик ескалації при передачі з польської та американської баз неоднаковий? Тобто, вірогідність вступу США в війну в разі російського ракетного удару по польській чи американській базі неоднакова? Тобто, вступ США в разі такого удару по Польщі необов'язковий?

Ну от. Поляки знущально кивають головами: тьху, ми так і підозрювали. Щож.