спостереження про мови в 21му столітті

Місяць тому балакав на тему переспектив української мови з паном polar_bird. Суть розмови була про те, що всі неголовні мови у ХХІ столітті приречені на перехід у стан сімейних, з можливим подальшим зникненням за кілька поколінь.

Список мов, котрим упадок не загрожує можна прочитати в анонсі гри Starcraft 2: корейська, німецька, французська, російська, іспанська, польська та італійська. Я б додав ще кілька, японську, наприклад, але це непринципово. Решта ж перейдуть у розряд другорядних.

Ті ж мови котрим не пощастило не те що вибитись у десятку, а хоча б стати міськими — просто зникнуть. Що ми зараз і спостерігаємо на прикладі нашої, на жаль. Спроба українізації городів була зарубана на початку 30х, а після цього процес уже пішов автоматично. І продовжується зараз, виражаючись відсутністю економічних чинників, що спонукали б підприємців створювати україномовний медіа-продукт. Наприклад, itc. Вони вибились в лідери ринка, і принципова російськомовність цьому не завадила.

Так от, это присказка, не сказка, сказка будет впереди.

Домінування російської мови в нинішній Україні забезпечили два фактори: 1) всіх дорослих їй навчили вже давно 2) вона близька до української, навіть той хто не вчив досить швидко почне розуміти. Мені цікаво було взнати приклад, де обидва ці фактори відсутні, а саме у парі сербська-англійська, в галузі інтернета.

Виявляється, 60% сербських користувачів Firefox'а качають англійську версію. А коли перекладач пройшовся по сербським сайтам з проханням поставити посилання на сербську версію — отримав відповідь що їм та сербська в інтернеті нафіг не треба. English is enough.

Але в нас буде інакше. Мова реального міжнародного спілкування у нас поширеною не стане, на жаль. І замість «втопитися у англійському морі», українці втопляться у застійному російському болоті.