З коментів, навіяне цим та ось цим.
Є в людей така схильність — збиратись у групи. Власне, здатністю співпрацювати в групах, і навіть у надвеликих групах, де далеко не всі один одного знають, наш вид і зайняв панівне положення на планеті.
Спільні символи — один з інструментів співпраці людей в групах. Висловлення поваги/зневаги до них означає у homo sapiens висловлення поваги/зневаги до групи. Вірно для груп будь-якого розміру. Від молодіжних банд, котрі замальовують символіку конкурентів на стінах, футбольних фанатів, до корпоративних та національних ідентичностей.
Поклоніння та ідоли то дещо інше, ніхто не молиться прапору з проханням прислати дощ.
З повагою, ваш К.О.
P.S. про всякі паради теж не в містиці діло. Основна причина тутешньої нетерпимості до парадів (толерастів, націоналістів, комуністів, імперців) відгукується сприйняттям їх не як зібрань якихось однодумців, а як Параду Переможців. Лише такі паради проводились у нас 70 років: на дев’яте травня про перемогу над хвашизмом, на перше травня і восени — про перемогу радянської влади. Лише такі паради показували по телевізору, лише їх ми знали, про парад в Ріо лише чули, про буденність параду пожежників не здогадувались, а веселощі параду сонцестояння у Фрімонті могли б описати лише словом «срамота».
Звідси логічно випливає недопустимість ворожого параду. Бо якщо вони продуться парадом — то це вони перемогли? Та бувать тому! Жодної містики.