Наші українські гобліни

Ліфт. У ньому Пасажир і Блоґґер. Блоґґер затишно примостився в кутку ліфта, розстібає ширінку і починає мочитись.

Пасажир: Що ти робиш?
Блоґґер: Я мочусь в ліфті.
Пасажир: Навіщо ти це робиш?
Блоґґер: Я кидаю виклик суспільству і звертаю увагу на проблему відсутності громадських вбиралень.
Пасажир: А якщо я зараз тебе переїбу?
Блоґґер: Це буде беззаконня і порушення моїх прав.
Пасажир перейобує Блоґґера, Блоґґер з криком “ой-лишенько-як-так-можна-з-митцем-я-зараз-доповім-в-міліцію” тікає залишаючи за собою вологий слід.

[кумедний діалог у дільниці про права митця з участю офісних хом’ячка та бурундучка]

Дільничий (змащує кийок вазеліном): А тепер ви троє, зняли штани та стали раком.
Блоґґер, Хом’ячок і Бурундучок (хором): ЩО ВИ ЗАДУМАЛИ?!!
Дільничий: ПЕРФОМАНС.

То усьо дуже прикольно. І навіть прокидається якась повага до сурового та справедливого міліціонера, з’являються думки про невідворотній Карний Кодекс, про дуру Лекс, яка таки Лекс...

Але кілька подробиць, практично дрібничок, таки необхідно внести до цієї благостної картини.

* Звинувачуваного взяли не в ліфті.
* Слідів сечі на місці затримання нема.
* Героїчного Пасажира знайти взагалі не вдалося.

Все що підтверджується, це троє згвалтованих у дільниці людей: один за те що голий вийшов на вулицю, двоє за те що спитали в патруля, чому вони гамселять того чобітьми.

Цікавинки.