про сепаратизм

[tymofiy]

Поспілкувався в з сепаратисткою. Натуральною, з Донецька, голосувала за ДНР. В тепличних умовах: в Києві, за чаєм, у нас хороші відносини. Почув наступне:

• всі начальство і менти на місці, патрулюють, в місті тихо. Які прапори де висять — вона уваги не звертала.
• люди накручені, більше всього тим що «до нас на танках приїхали»
• і ще «нам не подобається ця влада». Раніше їй Порошенко подобався, але з його рухом в сторону ЄС перестав. І взагалі тих їй ніхто з політиків не подобається.
• ЄС асоціюють з додатковими податками, регуляціями, ростом долара та іншими злигоднями
• кілька разів почув що «на Донбасі народ як каже, то зразу робить, а не обговорює та домовляється як в Києві, тож коли сказали що рос. мову заборонять, то всі зразу і взялись за зброю»
• знайомий зі Славянська божився їй що ПЗРК у «ополченців» трофейний

---

Спробую донести, що чесні вибори — то є найкращий спосіб покращити владу. Власне ж, Майдан і домагався дострокових перевиборів президента. А якщо не подобається не тільки президент, а і вся Рада — так під вимогу перевиборів Ради вся Україна підписалась би, і майданівці перші. І європеці теж підтримають, що ж може бути прозоріше та демократичніше.

Ну і що любов до рос.мови та березок то ясно, але вважати прапор сучасної РФ символом Свободи та боротьби з олігархатом… ну ніяк, ніяк :)

Більше всього це все скидається на спробу місцевих феодалів убезпечити себе від змін. Відігнати Київ, і домогтися збереження стану речей. Грабувати регіон як раніш. І «народний протест» як вмикається, так і вимикається, якщо вже не потрібен. Ррраз — блок-пости сепаратистів. Дддва — вони зникають, на вулиці виходять народні дружини заводу, а робітників змушують підписувати петицію про єдність країни. «А що люди можуть зробити, підписують, інакше ж звільнять…». Рреволюціонери, ага. Воля народу, ага.

Comments

[brez-dy.livejournal.com]