Подивився німецький трисерійний серіал про п'ятьох молодих симпатичних німців, вкинутих в м'ясорубку Східної кампанії в 1941-му.
Ну як «вкинутих». Двоє хлопців пішли на фронт. Один — лейтенант з бойовим досвідом (Польща? Франція?), інший — неохочий рядовий. Одна дівчина пішла в медсестри. Інша намагається стати кінозіркою. (читай агітпроп). П'ятого — єврея — Батьківщина зразу послала в концлагер.
Серіал наче і не уникає засудження героїв, та вони й самі про це відверто кажуть що не буде нам прощення — але вони лишаються для глядача симпатичними.
Медсестра, що валиться з ніг. Зневірений боєць, що зневажає війну, але й далі виконує наказ. Слабкодуха кінозірка, що намагалась врятувати єврея вибивши для нього фальшиві документи.
Вони лишаються по-голівудські красивими, і все розповідається з їхньої точки зору. «Так, творили жахіття. Бо наказ є наказ, і часи були такі. За дезертирство розстрілювали, щоб ви знали». Така от спроба показати війну очами «простих німців», вибравши для цього приємних персонажів, що ламаються під тиском обставин.
До кучі, щоб додати персонажам симпатичності, вони показані як зовсім не антисеміти. Вони мають друга-єврея і допомогають йому. В 1941-му, ага. Натомість польська Армія Крайова наділяється майже звірячим антисемітизмом. Певно, щоб підкреслити що «часи такі були». Поляки, звійсно, вкрай на цю неправду образились, і їх можна зрозуміти.
Автори, схоже, намагались пройти по тонкому льоду з тим, щоб показати «покоління війни» з доброго боку, але і відпетляти від виправдання нацизму. Ну, тобто, щоб не образити росіян.
Тому росіяни в фільмі показані майже строго позитивно. Бійці вони вправні. Поза кадром згадується що здавались сотнями тисяч, але в кадрі такого немає. Комісари — стійкі. Командири суворі і справедливі. Гвалту полонених німецьких санітарок не допускають. Помічницю з місцевих розстрілюють, але не знущаються.
В сцені облави на євреїв погромщики носять жовто-блакитні пов'язки, і спостерігач проговорює «допоміжна поліція, Україна». При тому що погромщики мають російські бороди, кричать російською, і це Смоленськ влітку 1941.
Я не кажу що українська допоміжна поліція нічого такого не творила, але, наскільки мені відомо, в Смоленськ їх для цього не везли. Там хватало місцевих кадрів.
Чи, там же в Смоленську, лікарка береться вибрати собі «українську помічницю». З десятка типово російських баб, ага.
Звійсно, про РОНА і сотні тисяч росіян що воювали за Гітлера ні півслова.
І ніц воно авторам не помогло. Як росіян не облизуй, їм все мало. Російський МІД тоді в 2013-му написав ноту протесту, що в серіалі взагалі згадали «отдельные ексцессы, строго каравшиеся блаблабла».
Ну як «вкинутих». Двоє хлопців пішли на фронт. Один — лейтенант з бойовим досвідом (Польща? Франція?), інший — неохочий рядовий. Одна дівчина пішла в медсестри. Інша намагається стати кінозіркою. (читай агітпроп). П'ятого — єврея — Батьківщина зразу послала в концлагер.
Серіал наче і не уникає засудження героїв, та вони й самі про це відверто кажуть що не буде нам прощення — але вони лишаються для глядача симпатичними.
Медсестра, що валиться з ніг. Зневірений боєць, що зневажає війну, але й далі виконує наказ. Слабкодуха кінозірка, що намагалась врятувати єврея вибивши для нього фальшиві документи.
Вони лишаються по-голівудські красивими, і все розповідається з їхньої точки зору. «Так, творили жахіття. Бо наказ є наказ, і часи були такі. За дезертирство розстрілювали, щоб ви знали». Така от спроба показати війну очами «простих німців», вибравши для цього приємних персонажів, що ламаються під тиском обставин.
До кучі, щоб додати персонажам симпатичності, вони показані як зовсім не антисеміти. Вони мають друга-єврея і допомогають йому. В 1941-му, ага. Натомість польська Армія Крайова наділяється майже звірячим антисемітизмом. Певно, щоб підкреслити що «часи такі були». Поляки, звійсно, вкрай на цю неправду образились, і їх можна зрозуміти.
Автори, схоже, намагались пройти по тонкому льоду з тим, щоб показати «покоління війни» з доброго боку, але і відпетляти від виправдання нацизму. Ну, тобто, щоб не образити росіян.
Тому росіяни в фільмі показані майже строго позитивно. Бійці вони вправні. Поза кадром згадується що здавались сотнями тисяч, але в кадрі такого немає. Комісари — стійкі. Командири суворі і справедливі. Гвалту полонених німецьких санітарок не допускають. Помічницю з місцевих розстрілюють, але не знущаються.
В сцені облави на євреїв погромщики носять жовто-блакитні пов'язки, і спостерігач проговорює «допоміжна поліція, Україна». При тому що погромщики мають російські бороди, кричать російською, і це Смоленськ влітку 1941.
Я не кажу що українська допоміжна поліція нічого такого не творила, але, наскільки мені відомо, в Смоленськ їх для цього не везли. Там хватало місцевих кадрів.
Чи, там же в Смоленську, лікарка береться вибрати собі «українську помічницю». З десятка типово російських баб, ага.
Звійсно, про РОНА і сотні тисяч росіян що воювали за Гітлера ні півслова.
І ніц воно авторам не помогло. Як росіян не облизуй, їм все мало. Російський МІД тоді в 2013-му написав ноту протесту, що в серіалі взагалі згадали «отдельные ексцессы, строго каравшиеся блаблабла».