Геральт як противсіх
29 Sep 2020 00:25Граюсь собі в Відьмака, мирно рубаю монстрів за бабло. Приходить замовлення: якась потвора потрощила військовий конвой реданців, і загризла всіх подорожніх.
Йду винюхувати що до чого, і нариваюсь на намаханий ельфійський диверсійний загін, в яких руки чешуться пустити Геральту стрілу в око. Тільки якщо говорити ультраввічливо і віддати їм усю зброю вдається уникнути різанини. Після чого ельфи розказують про боротьбу за свободу пригнічених нелюдьских рас, звірства реданців і, звійсно, що конвої вони і далі будуть пускати під укіс. І відпускають тебе з миром і добрим словом.
Тепер час йти назад до реданців. Прекрасно розуміючи, що якщо розказати їм про ельфів — вони пошлють каральний загін й усіх виріжуть. А якщо не розказати — ельфи й будуть далі розстрілювати реданські конвої.
Абсолютно життєва ситуація. Навіть намаханість і хамство ельфійского лісового патруля цілком зрозуміла: ходить тут озброєний зайда, за ворожий конвой винюхує, криївку шукає. В такій ситуації взагалі зазвичай спочатку стріляють, а питають потім. Так що той ельф ще адекватний виявився.
І отут мене накрило. Я не так планував провести вечір трудового дня! Я хотів монстрів поклацати, а не вирішувати моральні дилеми. Мені було жалко і ельфів, і реданців. І у тих, і в тих була своя правда. Одні мстились за погроми і намагались вибити собі місце під сонцем, другі відбивались від ворожого вторгнення в своє королівство.
І просто сказати «хай війна зникне», «хлопці, давайте жити дружно», «треба просто перестати стріляти» — не помогає. Ти, як мирняк між двох сторін, хочеш не хочеш, а мусиш прийняти рішення. Навіть якщо бажаєш лиш щоб усе_оце_от перестало і всі зажили мирно. Не працює воно так. І це ще нам з Геральтом просто. Я можу піти спати, Геральт звалить в Новіград, а от справжньому місцевому мирняку диверсанти можуть і в гості зайти…
Якась, блін, душевно тяжка і занадто реалістична гра. Два варіанти і обидва погані.
Потім я пороздумував, і зрозумів як зробити такі рішення легшими. І щоб ситуації не так сильно різали по серцю. Є спосіб, перевірений тисячоліттями.
Треба вибрати сторону. Якщо побудувати в голові моральний фреймворк, типу «реданці праві, це їхня земля, а ельфи — криваві посіпаки нільфгаардського імперіалізму» чи «ельфи борються за рідні права й державу, проти відсталої та расистської Реданії» — вибір стане робити легше, і вбитих стане не так жаль.
Все як в житті.
Йду винюхувати що до чого, і нариваюсь на намаханий ельфійський диверсійний загін, в яких руки чешуться пустити Геральту стрілу в око. Тільки якщо говорити ультраввічливо і віддати їм усю зброю вдається уникнути різанини. Після чого ельфи розказують про боротьбу за свободу пригнічених нелюдьских рас, звірства реданців і, звійсно, що конвої вони і далі будуть пускати під укіс. І відпускають тебе з миром і добрим словом.
Тепер час йти назад до реданців. Прекрасно розуміючи, що якщо розказати їм про ельфів — вони пошлють каральний загін й усіх виріжуть. А якщо не розказати — ельфи й будуть далі розстрілювати реданські конвої.
Абсолютно життєва ситуація. Навіть намаханість і хамство ельфійского лісового патруля цілком зрозуміла: ходить тут озброєний зайда, за ворожий конвой винюхує, криївку шукає. В такій ситуації взагалі зазвичай спочатку стріляють, а питають потім. Так що той ельф ще адекватний виявився.
І отут мене накрило. Я не так планував провести вечір трудового дня! Я хотів монстрів поклацати, а не вирішувати моральні дилеми. Мені було жалко і ельфів, і реданців. І у тих, і в тих була своя правда. Одні мстились за погроми і намагались вибити собі місце під сонцем, другі відбивались від ворожого вторгнення в своє королівство.
І просто сказати «хай війна зникне», «хлопці, давайте жити дружно», «треба просто перестати стріляти» — не помогає. Ти, як мирняк між двох сторін, хочеш не хочеш, а мусиш прийняти рішення. Навіть якщо бажаєш лиш щоб усе_оце_от перестало і всі зажили мирно. Не працює воно так. І це ще нам з Геральтом просто. Я можу піти спати, Геральт звалить в Новіград, а от справжньому місцевому мирняку диверсанти можуть і в гості зайти…
Якась, блін, душевно тяжка і занадто реалістична гра. Два варіанти і обидва погані.
Потім я пороздумував, і зрозумів як зробити такі рішення легшими. І щоб ситуації не так сильно різали по серцю. Є спосіб, перевірений тисячоліттями.
Треба вибрати сторону. Якщо побудувати в голові моральний фреймворк, типу «реданці праві, це їхня земля, а ельфи — криваві посіпаки нільфгаардського імперіалізму» чи «ельфи борються за рідні права й державу, проти відсталої та расистської Реданії» — вибір стане робити легше, і вбитих стане не так жаль.
Все як в житті.